Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Є́нчий, є́нший, -а, -е. = инший. Желех. Ой чув же я через люде, що єнших кохаєш. Грин. ІІІ. 228.
Кельня, -ні, ж. 1) Лопатка у штукатуровъ. 2) Каретный кузовъ.
Нестотно нар. Точь-въ-точь. Лохв. у.
Озниця, -ці, ж. 1) Дыра въ крышѣ, куда дымъ выходитъ. Вх. Зн. 43. 2) Сушильня для сушенія садовыхъ овощей, устроенная частью въ землѣ, частью надъ ней. Шух. І. 110.
Пробрехати, -шу́, -шеш, гл. 1) Лгать извѣстное время. 2) Лаять извѣстное время. Усю ніч рябко пробрехав, — мабуть вовка чув. Харьк.
Розбризкати, -ся. Cм. розбризкувати, -ся.
Розломити, -ся. Cм. розломлювати, -ся.
Сміїни, ї́н, ж. мн. Свадебный пиръ на четвертый день свадьбы. (Буковина). ЗЮЗО. II. 511.
Уражіння, -ня, с. Впечатлѣніе. Пишу про свої подорожні вражіння. Г. Барв. 31.
Чиранка, -ки, ж. Порода утки, Anas crecca. Ум. чираночка. Ой на ставу, на ставочку піймав качур чираночку. Гол. I. 317.