Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

образливо

Образливо нар. 1) Оскорбительно. 2) Обидчиво. Чого ви пристали до мене? гетьте! — образливо одказала Христя. Мир. Пов. II. 64.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 24.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРАЗЛИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРАЗЛИВО"
Госока́, -ки́, ж. = Осока. Чуб. III. 462.
Жлуктія́ка, -ки, м. Ув. отъ жлуктій.
Кубай, -бая, м. = куб 2. Желех.
Неприємно нар. Непріятно.
Новохрещенець, -нця, м. Неофитъ, новокрещенный. Шевч. 605.
Підсмажувати, -жую, -єш, сов. в. підсмажити, -жу, -жиш, гл. Поджаривать, поджарить. Вона (той перець) підсмажила та й положила в горілку. Г. Барв. 425.
Пополювати, -люю, -єш, гл. Поохотиться.
Ракотиця, -ці, ж. Копыто у свиньи. Мій підсвинок.... ракотицями дереться об хворост. Левиц. Пов. 341.
Рамкастий, -а, -е. Съ зарубками. Вх. Лем. 459.
Сповнити, -ся. Cм. сповняти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБРАЗЛИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.