Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обселяти

Обселяти, -ляю, -єш, сов. в. обсели́ти, -лю, -лиш, гл. Поселять, поселить. Жонатих стали обселять слободами. О. 1862. II. 62.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБСЕЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБСЕЛЯТИ"
Виросток, -тка, м. Подростокъ. У мене діти ще не великі: так, виростки собі. Екатер. у. (Залюбоск.). Ум. ви́росточок. Такий хлопчук, виросточок уже чималий.
За́порток, -тка, м. = запороток. Употребляется какъ бранное слово въ приложеніи къ дѣтямъ и въ смыслѣ заморышъ. Мир. ХРВ. 26.
Заторгува́ти, -гу́ю, -єш, гл. Заторговать.
З'єґо́вдуватися, -дуюся, -єшся, гл. Стираться. Шух. І. 278.
Обсаджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. обсади́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Окружать, окружить себя, посадить вокругъ себя. Чумакова жінка — молода удова за чумаком зажурилася, а набрала меду, набрала горілки, чумаками обсадилася. Чуб. V. 1032. Обсадися садом, садом виноградом. Гол.
Паздеристий, -а, -е. Растрескавшійся; щекастый. Вх. Лем. 446.
Піскозоба, -би, ж. Рыба. Cobitis taenia. Вх. Пч. II. 19.
Понамацувати, -цую, -єш, гл. Нащупать (во множествѣ). Він хоч і сліпий, а не дуже з чим сховаєшся. Як почне манати, то скрізь усе понамацує, де що лежить. Харьк. у.
Поперемелювати, -люю, -єш, гл. Перемолоть (во множествѣ).
С пред. = з.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБСЕЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.