Лі́жко, -ка, с. Кровать. По своєму ліжку простягай ніжку. Гість лави не засидить, ліжка не залежить. Не на ліжко, — в домовину сиротою ляжу. Ум. ліженько, ліжечко. Пішов до ліженька, — постілька біленька, а на тій постільці дитинка маленька.
Лу́скатися, -каюся, -єшся, гл. 1) = лузатися. 2) Трескаться, лопаться.
Начвалатися, -лаюся, -єшся, гл. Устать, медленно ходивши.
Недоля, -лі Злополучіе, бѣда. Його жінка кляла-проклинала: «Бодай тебе, козаче сіромахо, побило в чистому полі три недолі: перша недоля — щоб під тобою добрий кінь пристав, друга недоля — щоб ти козаків не догнав, третя недоля — щоб тебе козаки не злюбили і в курінь не пустили». . Недолю співаю козацького краю. Ум. недоленька, недо́лечка.
Підборідь II, -роді, ж. Сафьянный ремешекъ у гуцульской шляпы; проходя подъ подбородкомъ, удерживаетъ шляпу на головѣ.
Понапридбовувати, -вую, -єш, гл. Пріобрѣсть (во множествѣ). Усю ж то одежу порозбірав, і хрести, і намиста, і рушники, і усякії подарки, що понапридбовувала за дочками давати.
Славута, -ти, м. Эпитетъ Днѣпра. На лиман-ріку іспадали, к Дніпру-Славуті низесенько уклоняли. Суджено за море славутою-Дніпром та за Дунай плисти.
Стовбурина, -ни, ж. Одинъ стволъ растенія.
Цітати, -таю, -єш, гл. Играть въ четъ или нечетъ. Можний панонько сидить, далеко видить, двома яблучки підкидаючи, трома горшки та цітаючи, вицітав коня та зпід короля.
Черне́ць, род. п. черця́, ченця́, мн. ченці́. 1) Монахъ. Чорт не плаче, коли чернець скаче. Ченці, попи і крутопопи. 2) Одинокая кегля, стоящая на чертѣ «города» при игрѣ въ скраклі́. 3) Раст. Actaea spicata L. 4) Мі́сяць-черне́ць. Согласно народному опредѣленію: а) календарный мѣсяцъ въ 30 дней, первое и послѣднее число котораго придутся въ постъ, или б) луна, первая и послѣдняя четверть которой придутся въ постъ. Як прийде місяць-чернець, то буде й світові копець. Ум. Че́нчик. Че́рчик.
