Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обтикати

Обтикати, -каю, -єш, сов. в. обтикати, -чу, -чеш, гл. Обтыкать, обтыкать. І барвінком обплете і руточкою обтиче. Чуб. III. 450. Обтикала всю голову квітками.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 29.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБТИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБТИКАТИ"
Звохчі́ти, -чі́ю, -єш, гл. Отсырѣть. Шух. І. 162.
Кадіння, -ня, с. = кадження. Жахає кадилом, а з його кадіння диму нема.
Озадок, -дку 1), м. Задняя часть туши. З барана озадок. Лохвиц. у. Слов. Д. Эварн. 2) мн. Остатки. Тому чоло, а мені озадки. (Стрижевск.)
Ошмарувати, -ру́ю, -єш, гл. = обшмарувати.
Покаплунити, -ню, -ниш, гл. Выхолостить (многихъ).
Покошкати, -каю, -єш, гл. = покошлати.
Пообтрощувати, -щую, -єш, гл. Обломать вокругъ (во множествѣ).
Постування, -ня, с. Пощеніе.
Трибок, -бка, м. Ум. отъ триб.
Фовзатися, -заюся, -єшся, гл. Ползать. Фовзаются.... гадина чорна і сороката. Шух. І. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБТИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.