Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обтирати

Обтирати, -ра́ю, -єш, сов. в. обітерти, обітру, -реш, гл. Отирать, отереть. Ісус почав обтирати ноги рушником. Єв. І. XIII. 5. Ой обтерла чорні очі й брови як шнурочок. Чуб. V. 309. Обітре рукавом. Левиц. І. 107.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 29.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБТИРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБТИРАТИ"
Відвохлий, -а, -е. Отсырѣлый.
Милійо́н, -на, м. = миліон. Харьк.
Перечасувати, -су́ю, -єш, гл. Переждать, повременить. Як перейде дорогу лиха година, то не йди, вернись та перечасуй, то тоді вже йди. Лебед. у. Тупотун переписував, довгим товаришам пересміятись і став далі казати. Г. Барв. 314.
Прироблювати, -люю, -єш, гл. = приробляти.
Приспати Cм. присипляти.
Роздявити Cм. роздявляти.
Розласуватися, -суюся, -єшся, гл. Разлакомиться.
Росплигатися, -га́юся, -єшся, гл. Распрыгаться.
Смородливість, -вости, ж. Смрадность.
Утягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. утягтися, -гнуся, -нешся, гл. Втягиваться, втянуться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБТИРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.