Барвінковий, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ барвінку, сдѣланный изъ него. Вінок барвінковий.
Безмовно нар. Молча. Безмовно сиділи.
Злюбити, -блю́, -биш, гл.
1) Полюбить. Його козаки злюбили. Бодай тебе мій миленький инша не злюбила. Голубонька вбив, голубку злюбив.
2) він злюбив, вона злюбила. Ему, ей понравилось. Дали Христу ім'я Петро, — Божа Мати не злюбила. Не злюбив собі місця.
Золінний, -а, -е. Относящійся къ бученію.
Качнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ качатися. Покотиться. Той чоловік... як качнеться по траві.
Лове́цтво, -ва, с. Охотничій промыселъ.
Небіж, -божа, м.
1) Племянникъ.
2) Бѣднякъ, горемыка. Роби, небоже, то й Бог поможе.
3) Часто такъ называетъ старшій лѣтами или положеніемъ младшаго: старикъ — парня, хозяинъ — работника. У Шевченка («Не журюсь я, а не спиться») такъ называетъ женщина влюбленнаго въ нее. Усе світять ті блискучі твої чорні очі, мов говорять тихесенько: «Хоч, небоже, раю?».
Односердя, -дя, с. Единодушіе, согласіе.
Підкладати, -да́ю, -єш, сов. в. підкласти, -кладу, -де́ш, гл.
1) Подкладывать, подложить. А підклала білу ручку під головочку свою.
2) Подкладывать, подложить еще. Буде сіна підкладати, буде вівса підсипати, водицею напувати.
3) — руки кому, під ко́го. Помогать, помочь кому съ усердіемъ. Не туди він дивиться, щоб нам руки підкладати, а щоб нас у лабетах своїх держати.
Шпортнути, -тну, -неш, гл. Пырнуть, кольнуть. Шпортнув ножем.