Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виплавати, -ваю, -єш, гл. Исплавать. Безкосте, безмозке усе море виплаває. Ном. стр. 293, № 98.
Дідува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Быть дѣдомъ; жить дѣдомъ. Ми будемо дідувати по пасіках тихо. К. Досв. 125. 2) Нищенствовать. 3) Быть сторожемъ на бахчѣ. Оце ти дідуєш у Грицька на бакші? Волч. у. Оце я на баштані дідую. Лебед. у.
Зако́хуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. закоха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. 1) Влюбляться, влюбиться. Бодай же я був перше в гробі, ніж я закохався в тобі. Чуб. V. 235. Закохалися обидві в одного Івана. Шевч. 473. Закохався, як чорт в суху вербу. Ном. № 8749. Що зо мною закохався, а з иншою повінчався. Н. п. 2)в чо́му. Пристращаться, пристраститься къ чему. Ще його батько чумакував, і бере, було, його з собою малого, то ще тоді він закохався у дорогах. МВ. ІІ. 75. Ходив він більш для того, що вже в чумацтві закохався. МВ. ІІ. 76.
Кива, -ви, с. об. = кивун, кивуха.
Ламанці, -ців, мн. = шулики 1.
Мени́нник, -ка, м. 1) Именинникъ. 2) День ангела. Прийшов менинник багатого; він наззивав повну хату гостей. Грин. І. 179.
Навви́ринки нар. Выныряя. Бризнув в воду..., наввиринки пішла душа. Котл. II. 42.
Передплата, -ти, ж. Подписка (на изданіе). Желех.
Протурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Пробезпокоиться.
Розжалуватися, -луюся, -єшся, гл. = розжалобитися. Ном. № 4692. Розжалувавсь, як Бог над раком. Ном. № 4684.