Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брунчати

Брунчати, -чу, -чиш, гл. = дзичати. Пщола брунчить. Вх. Лем. 391.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 102.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУНЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУНЧАТИ"
Бідко, -ка, м. пт. Accentor alpinus. Вх. Уг. 227.
Ґивт, -ту, м. = Ковток. Вх. Лем. 407.
Знос, -су, м. Въ выраженіи: до зносу — до износу. Сорочечку до зносу носить. Шевч. 331.
Ошморгну́ти. Cм. Ошморгувати.
Пересовуватися, -вуюся, -єшся, гл. = пересуватися.
Попельня, -ні́, ж. Мѣсто для ссыпки золы.
Рослина, -ни, ж. = ростина. Борз. у. Густа роса посіла на всякій рослині. Левиц. І. 125. В ясну та холодну ніч трава і всяка рослина швидче охоложується. Ком. II. 25. Ум. рослинка.
Срібрений, -а, -е. = срібний. Золотий стебель, срібрений колос. Грин. III. 18.
Тальян, -на, м. Сѣть, опускаемая на дно моря и подымаемая четырьмя шестами, когда надъ ней будетъ рыба. Шейк.
Чепкий, -а, -е. 1) Ловкій, аккуратный. 2) Цѣпкій. Чепкий як рябець. Мнж. 163. Ум. чепке́нький. Вона в нас чепкенька дівчина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРУНЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.