Завере́дити, -дить, гл. безл. Почувствовать дурноту. Щось мені завередило.
Замо́мсати, -саю, -єш, гл. Съ трудомъ кое-какъ завязать. Хомут був порвався. Уже замомсав.
Засуши́ти, -ся. Cм. засушувати, -ся.
Затамува́ти, -мую, -єш, гл. 1) Задержать, остановить, унять. Затамувати кров. Гріх розмножався на землі і нічим було вже його затамувати. 12. 2) Остановить теченіе воды, запрудить. 3) Подождать, замедлить, протянуть. Затамував два дні, не заплатив.
Змарнілий, -а, -е. Исхудалый (въ лицѣ).
Зубела, -ли, ж. Узда.
Крамарський, -а, -е. Торговый, купеческій. Говорив про свої крамарські діла. Крамарський віз простугонить.
Ли́ко, -ка, м. 1) Лыко. З однієї липи двічи лика не деруть. Кричить, мов з його чорт лика дере. не мішайтесь між чужі лика. Не мѣшайтесь не въ свое дѣло. 2) Веревки (изъ лыкъ?), которыми татары въ прежнее время связывали захваченныхъ ими во время набѣга людей. Поэтому: бути в татарськихъ ликахъ — попасть въ неволю къ татарамъ. в'язати в лина. Брать въ неволю. Попереду біжить чавуш великий і грамоту султанову читає: в'язати в лика всіх, або стинати. Ум. личко. Виміняв ремінець на личко.
Обпоїти Cм. обпоювати.
Полум'ячко, -ка, с. Ум. отъ полум'я.
