Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Водовуд, -да, м. = пт. рибалка. Вх. Пч. II. 14.
Деся́тий, -а, -е., чис. Десятый. Через деся́те-п'я́те. Съ пропусками. Ном. № 7536.
Зараху́вати, -ху́ю, -єш, гл. 1) Просчитать. 2) Зачесть.
Млині́вка, -ки, ж. Канава, по которой направлена вода изъ рѣки на мельницу, если послѣдняя помѣщена въ сторонѣ отъ русла рѣки. Камен. у. Шух. I. 113.
Підклонятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. підклони́тися, -нюся, -нишся, гл. = підхилятися, підхилитися. Підклонилися латиненій ляхві. К. Дз. 114.
Помити, ми́ю, -єш, гл. Помыть. Ой помила у воді, посушила на горі. Чуб. V. 435.
Прижитний, -а, -е. Незаконнорожденный. Було й жалує мого хлопчика... Жалує, жалує, а послі й одвернеться: «що ж? прижитне». Г. Барв. 477.
Репіжити, -жу, -жиш, гл. 1) Сильно колотить, бить. Сів він на неї (на лошицю) та й давай репіжить тією палицею. Грин. І. 258. 2) = репігати. Дощ репіжить. Угор. 3) Плакать, рваться. Дитина рипіжала з пів-години. Вх. Зн. 59.
Ринути, -ну, -неш, гл. Сильно течь. Ой не спиняйте у ставу води, нехай вода рине. Мет. 67. Переносно о людяхъ: валить толпой. До сіней як хмара ринуть, товпляться, гукають. Мкр. Н. 26.
Скоблик, -ка, м. Рыба Gobio fluwiatilis, пискарь. Вх. Пч. II. 19.