Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

овчарик

Овчарик, -ка, м. = вівчарик. Чуб. V. 689.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 34.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОВЧАРИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОВЧАРИК"
Дрегота́, -ти́, ж. = дрігота. Все на бідного дрегота. Ном. № 1577.
Перетік, -то́ку, м. Протокъ. Ум. перетічок. Тече річка з перетічками, гуля старий з молодичками. Н. п.
Пообвожувати, -жую, -єш, гл. = пообводити.
Призволення, -ня, с. Позволеніе; соизволеніе.
Простерти, -ся. Cм. простирати, -ся.
Пульош, -ша, м. = пульпак. Вх. Лем. 458.
Рецок, -цка, м. = рджок. Вх. Лем. 460.
Ростирхати, -хаю, -єш, гл. Раздергать, разбросать. Ростирхав солому. Вх. Зн. 69.
Фелелувати, -лую, -єш, гл.за кого. Ручаться за кого. Шух. І. 51. Вх. Зн. 74.
Чепеляти, -ля́ю, -єш, гл. Плохо играть. Музика чепеляє, да так, каже, нешпетно. Рудч. Ск. І. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОВЧАРИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.