Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бережний 1, -а, -е. = бережкий. Ум. бережненький.
Бліх, -ха, м. 1) Бѣленіе (полотна и пр.). Вх. Лем. 392. 2) Бѣлильня. Желех. Мали сад заводить за старим бліхом. КС. 1884. ѴІІІ. 723.
Відлежати Cм. відлежувати.
Злупити, -плю́, -пиш, гл. Содрать, слупить, ободрать. Тільки в тебе худобоньки, що сива кобила: тую злупив, жупан купив. Чуб. III. 161. Та він би з рідного батька злупив. Ном. № 4828.
Обдурювати, -рюю, -єш, сов. в. обдури́ти, -рю́, -риш, гл. Обманывать, обмануть. Обдурювати якось ніяково та ще. й гріх. Левиц. І. 108.
При́чепка, -ки, ж. 1) Прицѣпка, придирка. 2) Подвѣска, брелокъ.
Риґівниця, -ці, ж. У ткачей: дощечка съ отверстіями для вставки въ нихъ концевъ начиння или блята, когда сквозь послѣдніе пропускаютъ нити основы; риґівниці бываютъ при этомъ подвѣшены. Конст. у.
Розсідлувати, -лую, -єш, сов. в. розсідла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Разсѣдлывать, разсѣдлать. Удівонько молода, розсідлай мені коня. Чуб. V. 817.
Сторчовий, -а, -е. 1) Отвѣсно стоящій, перпендикулярный, стоящій ребромъ, стоячій. Сторчова скиба на нашій землі при оранці краще ніж лежача, бо земля дуже пириївата. Херс. г. Сторчовий комір. 2) сторчова хата. Хата, выстроенная изъ поставленныхъ стоймя бревенъ. Зміев. у.
Тинфа, -фи, ж. = тимфа = пинхва. Тинфу дали оттаку! Чуб. І. 274.