Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

огудина

Огудина, -ни, ж. = огудиння.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГУДИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГУДИНА"
Безземельник, -ка, м. Человѣкъ, не имѣющій земли. Г. Барв. 448, 455.
Ватажний, -ного, м. = ватажок. Желех.
Гупо́тнява, -ва, с. 1) Топотъ. Чую: гупотнява по дорозі, — думав, що коні біжать. Новомоск. 2) Стукотня (глухими ударами).
Зашпува́ти, -пу́ю, -є́ш, гл. Заволноваться, запѣниться. Заграє море й зашпує. Мкр. Г. 5.
Наміша́ти Cм. намішувати.
Ошморгну́ти. Cм. Ошморгувати.
Росточно нар. Безпутно? Літа мої молодії пішли росточно. Н. п.
Старичий, -а, -е. — ча вовна. Шерсть старой овцы. Волч. у.
Чотирі, -рьох числ. Четыре. Ішли ляхи на три шляхи, а татари на чотирі. Н. п.
Шестипазурний, -а, -е. Съ шестью когтями на каждой лапѣ. Вбий шестикрилого.... шестипазурного змія! Чуб. II. 281.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОГУДИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.