Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

огурний

Огурний, -а, -е. 1) Строптивый, упорный, упрямый. Огурна дитина. Брацл. у. 2) Непривѣтливый, несообщительный. Ну, та й огурний народ тут: і слова не доб'єшся. Брацл. у. Ум. огурне́нький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГУРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГУРНИЙ"
Валовитий, -а, -е. = вайлуватий. Вх. Зн. 5.
Вуличенька, вуличка, -ки ж. Ум. отъ вулиця.
Голя́ I, (-лі ж?) Обнаженная вершина горы. Вх. Лем. 404.
Друбу́шки, -шок, ж. мн. = дрібушки 3. Стор. МПр. 9.
Му́ченицьтво, -ва, с. Мученичество. Желех.
Перегоріти Cм. перегоряти.
Переклопотатися, -чу́ся, -чешся, гл. 1) Перестать хлопотать, заботиться. 2) Истомиться хлопотами, заботами.
Потерятися, -ря́юся, -єшся, гл. Испортиться, разорваться, разрушиться, разстроиться. Ой десь стоїть парочка, любая розмова, ой як третій умішається, то й потеряється. Н. п.
Тижик, -ка, м. пт. = чайка. Вх. Пч. II. 15.
Черговий, -а, -е. ́ Очередной. Черк. у. Біжи, поскуплюй чергове козацтво. К. Бай. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОГУРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.