Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брязкотіння, -ня, с. = брязкіт. Желех.
Виголоджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. виголодатися, -даюся, -єшся, гл. Дѣлаться голоднымъ, проголодаться. Виголожуйся ще, — тоді їсти дам. Конст. у. Він і ті поїв, бо, звісно, виголодавсь добре. Рудч. Ск. II. 19.
Виламати, -ся. Cм. виламувати, -ся.
Дзьо́па, -пи, ж. 1) = Дівчина. Юж дзьопа оддати. Вх. Лем. 409. Вх. Уг. 236. 2) Старый платокъ. Вх. Лем. 409.
Добротли́вий, -а, -е. Добродушный, благодушный.
Зачорні́ти, -ні́ю, -єш Зачернѣть. Ледве-ледве зачорнів ус. О. 1862. IV. 75.
Нани́зувати, -зую, -єш, сов. в. наниза́ти, -нижу́, -жеш, гл. Нанизывать, нанизать.
Пасемник, -ка, м. = пасемко. Гол. Од. 36.
Усідлати, -лаю, -єш, гл. Осѣдлать. Всідлав ворон-коничешка. Гол. І. 275.
Шпарутки, -ків, мн. Двѣ дощечки, связанныя по срединѣ, въ мѣстѣ, гдѣ соприкасаются ихъ внутренніе концы, — при помощи ихъ равномѣрно растягиваютъ края полотна. Cм. шпарувати 2. МУЕ. III. 19.