Вистригати, -гаю, -єш, сов. в. вистригти, -жу, -жеш, гл.
1) Выстригать, выстричь.
2) Только сов. в. Остричь всѣхъ. Одбірають на росколи овець.... і стрижуть. Вистригти, випускають.
Воріщинка, -ки, ж. Раст. Latus corniculatus.
Закатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Замучить.
Запе́чений, -а, -е. Опаленный. Несхожа була на селянок, часто запечених сонцем.
Каблукуватий, -а, -е. Дугообразный.
Планета, -ти, ж. 1) Планета. Ці зорі в науці звуться рухомими чи ходячими, або планетами. 2) Судьба; нѣкая таинственная сила. Буває той чоловік оце то лихий та навіжений, то мнякий та добрий, — як яка планета на нього находить. 3) планета їх знає. Чорт ихъ знаетъ. Договор, чи шо в їх такий був, — планета їх знає!
Помісто, -та, с. = помістя.
Роскрадати, -да́ю, -єш, сов. в. роскрасти и розікрасти, -раду, -деш, гл. Раскрадывать, разокрасть. Роскрадати мою працю. Роскрадають як овець.
Соромлятися, -ляюся, -єшся, гл. = соромитися. Чого хочеш — попроси, не соромляйся. Я усе соромляюсь, усе мовчу.
Цівка, -ки, ж. 1) Стволъ дерева. Обчухрав гілля, тільки цівка зосталась. Увесь дуб почорнів од диму, кругом цівки роскидалися головешки. 2) = ціва 1. 3) Шпулька для наматыванія нитокъ (въ ткацкомъ челнокѣ, самопрялкѣ, шпулері и пр.). Cм. ціва 2. Щука-риба сукно ткала, а рак-неборак цівки сукав. 4) Трубка. У пневматичної машини дві цівки або дудки. 5) Ружейный стволъ. 6) Дымовая труба. 7) Трубчатая кость въ ногѣ животныхъ: верхня цівка — выше колѣна, нижня цівка — ниже колѣна. 8) Плечевая кость. 9) Часть олійниці. Cм. 10) мн. цівки. Родъ ловушки для звѣрей: веревочныя петая, при которыхъ остальная часть веревки скрыта въ дерев. трубкѣ, чтобы пойманный звѣрь не могъ перегрызть веревки 11) Струя. Дощ іде, як відром Ілле, а зо стріх біжить, як цівкою. Кров цівкою б'є. Добре цівкою смикнув. (О сильно пьяномъ). Ум. ці́вочка. Пішла за ткачика цівочки сукати.