Віддача, -чі, ж. = відданя 1 и 2. на оддачі (донька) = на відданню.
Конов'Язь, -зі, ж. Столбъ или жердь, или кольцо, къ которымъ привязываютъ лошадей. Позлізали і поприв'язували коней... у конов'язей.
Му́за, -зи, ж. Муза. Возлюбленнику муз і грацій.
Скверність, -ности, ж. Скверность, гадость.
Тась-тась! меж. для призыва утокъ.
Теплина, -ни, ж. Мѣсто, гдѣ вода зимой не замерзаетъ.
Тільце, -ця, с. Ум. отъ тіло.
Уболівання, -ня, с. Сожалѣніе, скорбь.
Хоч, хоча, хочай, хочень, сз. = хоть. Хоч нічого їсти, та весело жити. Як збрешеш, то хоча надсядься, на ласку послі не понадься. Пусти дочку на улицю хочай подивиться. Хочень Кам'янець невеликий здається, коли людей у йому багато жиє. Хоч що.... Что бы ни... Хоч що буде, — не оглядайсь. Хоч хто.... Кто-бы ни.... Хоч хто казатиме, — не слухайсь. Хоч де... Гдѣ бы ни.... Хоч де будеш, то я тебе знайду.
Цокувати, -кую, -єш, гл.
1) Изумляться, остолбенѣвать.
2) цоку́ють ко́ні. Лошади не хотять везти.
