Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бруя

Бруя, бруї, ж. 1) Быстрое теченіе въ рѣкѣ. Виїхав човном на річку, саме на брую. Кременч. у. 2) Сквознякъ. Воли заслабли, бо їх поставили в теплій кошарі саме на бруї. Кременч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 102.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРУЯ"
Болотий, -а, -е. Болотистый. Та й Ворскла не дуже гарно тече: є місця болотиї. Лебед. у.
Галунчик, -ка, м. Ум. отъ галун.
Ґу́лати, -лаю, -єш, гл. Быть въ силахъ, въ состояніи. Пирят. у.
Домага́ння, -ня, с. = домогання.
Засе́лище, -ща, с. Заселенное мѣсто.
Згожа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. = згоджуватися.
Капличка, -ки, ж. Ум. отъ капли́ця.
Обмінювати, -нюю, -єш, сов. в. обміня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Обмѣнивать, обмѣнять.
Обмітка, -ки, ж. = обметиця 2. Шух. І. 170.
Портки, -ків, м. мн. Штаны изъ полотна. Козел. у. Гол. Од. 43. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРУЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.