Братський, -а, -е. Братскій.
Відтягувати, -гую, -єш, гл. = відтягати.
Дже́ре́ло́, -ла, с. 1) Источникъ, родникъ. ключъ. У сей день роздзявились усі джерела в безодні і повідчинялись небесні хлябі. 2) Кипящая ключемъ вода, кипень. У горщику вгору джерело вискакує, як наче вода у криниці. 3) Жерло. Джерело гармати. 4) Кратеръ вулкана. Ум. Джере́льце.
Зав'язти, -зну, -неш, гл. Завязнуть. Пішла вона (овечка) собі пастись, та й зав'язла у хмелі.
Заорандарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Начать быть арендаторомъ. Ще Богу дяка, що голова держить: усе таки й нам зваляє трохи з нашого плеса поживитись; а вже як би жид заорандарював, то нашим бідолахам і у велике свято не прийшлось би покуштувати тієї риби.
Згина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зігну́ти, -ну́, -неш, гл. Сгибать, согнуть. Негріте залізо не зігнеш.
Знавіснілий, -а, -е. Взбѣсившійся, сошедшій съ ума.
Ламати, -ма́ю, -єш, гл.
1) Ломать, ломить, преломлять. Бог ламав, та й нам давав. Гамалія по Скутарі, по пеклу гуляє, сам хурдигу розбиває, кайдани ламає. Вітер в гаї нагинає лозу і тополю, лама дуба, котить полем перекотиполе. Узявши ж п'ять хлібів та дві риби і поглянувши на небо, благословив їх і ламав, і давав ученикам класти перед народом. Взявши Ісус хліб і поблагословивши, ламав і давав їм і рече: прийміть, їжте: се єсть тіло моє.
2) Размывать (о водѣ). Ворскла — річка невеличка, береги ламає.
3) Нарушать; не сдерживать слова. Не ламав я Божого закону. Не то ламле суботу, а ще й отцем своїм зве Бога. Хто ламає слово, той віру ламає.
4) — коноплі. Бить коноплю при обработкѣ ея.
5) — язик. Коверкать рѣчь, слова. Ламаючи язик на татарський штиб.
Позернити, -ню́, -ни́ш, гл. Дать крупное зерно хлѣбу. Як би Господь позернив просо!
Починання, -ня, с. Начинаніе.
