Дова́рювати, -рюю, -єш, сов. в. довари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Доваривать, доварить. Доварити борщ треба, а то сирий. 2) Придѣлывать, придѣлать (о кузнечной работѣ). Адже ви знаєте Олексія?» — Якого не? — «Коваля.... що доварив вам кочергу, а оце недавно чаплію зробив.
Зачаклува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Заколдовать.
Згон, -ну, м. = згін. І я був у Тихлисі: колись гонив згон їдного тут купця, — було волів сорок у згоні.
Кумство, -ва, с. Кумовство, духовное родство. Умерла дитина, та й кумство пропало.
Ма́сничка, -ки, ж. 1) Ум. отъ масниця. Ой, масничко, яка ти була! Як би тебе сім неділь, а посту одна. 2) Маслянка (посуда для масла). 3) Кадка съ масломъ. 4) Маслобойка.
Му́штер, -тра, м. Обучающій военнымъ пріемамъ. А пан муштер таки добре москалів попомуштрував.
Наби́вач, -ча, м. 1) Палка, которой въ мельницахъ набиваютъ муку въ мѣшки. 2) Бондарскій инструментъ для набиванія обруча на бочку.
Понадколупувати, -пую, -єш, гл. Надковырять (во множествѣ).
Понаскакувати, -куємо, -єте, гл. Наскочить (о многихъ).
Прокурор, -ра, м. Прокуроръ. Нащо було Паньку прохаться в прокурори?