Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вимовлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. вимовитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Выговариваться, выговориться, произноситься, произнестись. Мення і однакове, та неоднаково всюди вимовляється. О. 1862. І. 70. 2) Отговариваться, отговориться.
Гладишник, -ка, м. Раст. a) Agrimonia odorata L. ЗЮЗО. I. 110. б) Agrimonia Eupatoria L. ЗЮЗО. І. 110. в) Chelidonium majus L. ЗЮЗО. I. 116.
Котора, -ри, ж. Ссора, раздоръ; обида. котору завдавати. Обижать, оскорблять. Вх. Зн. 28.
Обцаркувати, -ку́ю, -єш, гл. Огородить. Наша пасіка стояла на всі боки обцаркована. Федьк.
Роззяплювати, -плюю, -єш, сов. в. роззяпити, -плю, -пиш, гл. = роздзяплювати, роздзяпити.
Стриб 1, -бу, м. Скачекъ. Напірай на стриб та ще й на добрий. Ном. №. 13662.
Тепломірний, -а, -е. Относящійся къ термометру. Шейк.
Ціль, -лі, ж. Цѣль. Із лука мітко в ціль стріляла. Котл. Ен.
Чутка, -ки, ж. 1) Слухъ, вѣсть. Хороша чутка далеко чутна, а погана ще дальше. Ном. № 4452. Ані виду не видати, ані чутки не чувати. Ном. № 1940. 2) Шишка ели. Вх. Уг. 276. 3) = шулка. Вх. Уг. 216.
Шріт II, меж. для выраженія пѣнія крапивника. Вх. Лем. 486.