Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

озлість

Озлість, -лости, ж. Досада, злость. Кульбашного взяла озлість. О. 1861. X. 22. Піддружний з озлістю сказав. Алв. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗЛІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗЛІСТЬ"
Благаний, -а, -е. Желанный, просимый.
Жарли́вість, -вости, ж. Жгучесть?
Заса́дистий, -а, -е. Плотный, дюжій. Вх. Лем. 417.
Клекавка, -ки, ж. Насѣк. Acridium stridulum. Вх. Пч. І. 5.
Колос, -су, м. 1) Колось. Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить. Ном. № 2472. Шумить золотим колосом пшениця. Левиц. І. 77. 2) Часть косы (орудія), находящаяся передъ ея концомъ, носкомъ. Шух. І. 169. Ум. колосо́к.
Накоха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Налюбиться, насытиться вдоволь любовью. Я й не накохалась. Левиц. І. 49.
Обвертіти, -ся. Cм. обвірчувати, -ся.
Позатикати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Заткнуть (во множествѣ). Уші наче позатикані. Сим. 235. 2) Воткнуть, водрузить (во множествѣ). Позатикав прапорі. К. ЦН. 309.
Пригравання, -ня, с. Аккомпаниментъ.
Розгромаджувати, -джую, -єш, сов. в. розгромадити, -джу, -диш, гл. Разгребать, разгресть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЗЛІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.