Доторка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. доторкну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. — чо́го, до чо́го. Дотрогиваться, дотронуться, касаться, коснуться, прикасываться, прикоснуться. Колесо бурчить і льоду не доторкається. Ходи тихо, як лин по дну, що ні до кого не доторкається. Кінь його несе повище комишу, так що до землі не доторкається. Я й не доторкнуся до тебе.
Жіно́щина, -ни, ж. соб. = жінота. А государиня, — сказано жінощина, — вона йому те і простила.
Згу́слий, -а, -е. Сгустившійся.
Зи́зий, -а, -е. = зизоокий. зи́зим о́ком диви́тися. Искоса посматривать. День-у-день наїздять до нас, одно одного попережаючи та зизим оком накриваючи.
Кудикало, -ла, м. Человѣкъ, часто предлагающій вопросъ куди?
Му́ркати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] му́ркнути, -ну, -неш, гл. 1) Мурлыкать, мурлыкнуть. Кіт сидить та муркає. 2) Бормотать, разъ забормотать. Муркнув щось таке, що й не розбереш, та й пішов.
Нахватати, -та́ю, -єш, гл. = нахапати.
Перевій I, -вію, ж. Сугробъ, наметенный поперекъ дороги.
Присмажити, -ся. Cм. присмажувати, -ся.
Роспрягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. роспрягти́ся, -жуся, -жешся, гл. Распрягаться, распречься. Коні роспряглися.