Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бубоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Говорить невнятно, бормотать; лепетать. Тихо бубонів святу молитву. Левиц. І. 127. Дітвора бубонить, регочеться. МВ. І. 9.
Вечірня, -ні, ж. Вечерня. Він на вечірні був і в кадило дув. Ном. № 13184.
Глеюватий, -а, -е. Глинистый. Глеювата земля.
Го́чі, -чей, с. мн. = Очі. Двоє нас, як гочій в лобі. Ном. № 9402.
Ґу́ля, -лі, ж. Наростъ, шишка. Набігла ґуля за вухом. Закр. Ум. Ґу́лька. Харьк.
Забу́лькати, -каю, -єш, гл. О жидкости: забульчать, забулькать, забултыхать.
Ілем, -ма, м. Раст. вязъ. Ultus montana. ЗЮЗО. І. 140.
Оп'яняти, -ня́ю, -єш, сов. в. оп'яни́ти, -ню, -ниш, гл. Опьянять, опьянить. Його й погане пиво оп'янило. ЗОЮР. І. 205.
Познавати, -наю́, -є́ш, сов. в. познати, -знаю, -єш, гл. = пізнавати, пізнати. ЗОЮР. І. 210. Вийди, мати, з хати познавати дитяти. Мет. 171.
Ферділь, -лі, ж. = ферделинка. Вх. Зн. 74.