Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

окаянний

Окаянний, -а, -е. Окаянный. Щоб тебе окаянного земля не приняла. К. ЧР. 379.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 46.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКАЯННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКАЯННИЙ"
Барашкувати, -ку́ю, -єш, гл. Болтать, растабаривать. Вх. Зн. 1.
Гробокопа́тель, -ля, м. = Гробокоп. Гробокопателі в селі волочуть трупи ланцюгами. Шевч. 545.
Здрік, здро́ку, м. = дрік 2. І ну корпать очі чоловікові своєму, неначе здрік її кусає. Рудч. Ск. II. 174.
Зобгатися, -га́юся, -єшся, гл. = зібгатися.
Осугуватий, -а, -е. О водѣ: съ маслянистымъ слоемъ сверху. Ту верьовочку як помочить у воді та потерти в руці, то стане (вода) осугувата, значить, масна, бо була (верьовочка) коло мішка з салом. Новомоск. у.
Поважливий, -а, -е. = поважний 2. Пісні поважливі. КС. 1882. VIII. 264.
То-що. Cм. то.
Фірас, -са, м. = тартак. Гн. І. 24. Шух. І. 151.
Шпеник, -ка, м. 1) Шпенекъ, конецъ стрѣлы или какого-нибудь стержня; иногда самъ стержень. Вас. 167, 179. Він шпеник в рані розглядав. Котл. Ен. VI. 73. 2) Ножка у листа, плода. Вх. Лем. 486.
Штуряти, -ся, -ряю, -ся, -єш, -ся, гл. 1) = штурляти, -ся. Лохв. у. Штурялись, штовхали один одного. Екат. 2) Всовывать. Вх. Лем. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОКАЯННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.