Затурготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Застучать. Частенько було уночі затурготить у віконце.
Зла́зити, -жу, -зиш, сов. в. злізти, -зу, -зеш, гл. 1) Слазить, слѣзать, слѣзть; сползать, сползти. З чужого коня серед дороги злазь. Із неба злізла чорна ніч. 2) Взлѣзать, взлѣзть, всползать, всползти. Був собі дід та баба, та злізли на граба.
Напряме́ць нар. = навпростець. Напрямець тільки ворони літають.
Пороскипати, -паємо, -єте, гл. Раскипѣть, развариться отъ кипѣнія. Пороскипали вареники.
Рдитися, -джуся, -дишся, гл. О животныхъ: горячиться. Жеребець серед кобил рдиться.
Розгарцюватися, -цююся, -єшся, гл.
1) Слишкомъ много ѣздить верхомъ.
2) Расшалиться.
Стрим, -му, м. Удержъ. Cм. упин. Нема стриму вдовиному сину.
Супіскуватий, -а, -е. Супесчаный.
Уладнувати, -ную, -єш, гл. = уладнати 1.
Шеґеря, -рі, ж. Родъ танца. У Київі заказали, шоб шеґері не скакали.