Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бубна

Бубна, -ни, ж. = ґуля. Черном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 104.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУБНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУБНА"
Безрідник, -ка, м. Безродный человѣкъ. Сирота безхатник і безріднік. Г. Барв. 243.
Дотира́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. доте́ртися, -тру́ся, -ре́шся, гл. Дотираться, дотерѣться.
Ду́диця, -ці, ж. 1) Соломинка изъ пшеницы или ржи для плетенія шляпъ. Уман. у. 2) мн. = дуди. Гол. Од. 20, 57.
Жбир, -ру, м. Скала, гора, возвышенность. Вх. Лем. 413. Cм. жбирь.
Зализа́ти Cм. зализувати.
Макорже́ник, -ка, м. Коржъ съ макомъ.
Навска́ч нар. Въ галопъ.
Підписати, -ся. Cм. підписувати, -ся.
Поножі, -жей, мн. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 255, 256. МУЕ. III. 24.
Уложити, -жу, -жиш, гл. 1) Вложить. Вложив Бог душу, як в грушу. Ном. № 2912. Тільки нашого, що в душу вложено. Ном. № 12122. Cм. укласти. 2) Надѣть. І жупана на тебе як слід не вложили. О. 1861. III. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУБНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.