Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опалини

Опалини, -лин, ж. мн. Шелуха, соръ, отдѣляющіеся отъ зерна, когда его палають. Вх. Зн. 44.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 55.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПАЛИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПАЛИНИ"
Відступ, -пу, м. Отступленіе. Котл. Ен. VI. 62.
Деревенька, -ки, ж. Ум. отъ деревня.
Дрігота́, -ти́, ж. Дрожь.
Кобилярка, -ки, ж. Порода большихъ круглыхъ сливъ. Вх. Лем. 426.
Нагуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Нагулять, накутить. Ой літа ж мої молоденькі, все ви те нагуляли. Чуб. V. 275. 2)са́ла. Раздобрѣть, растолстѣть.
Підкосити Cм. підкошувати.
Плитний, плитовий, -а, -е. Въ плитахъ. Камні плитні. Міусск. окр. Сажавки обложені плитовим камінням. Стор. МПр. 66. Земляне угілля бува плитне і кулашне. Міусск. окр.
Повгнічувати, -чую, -єш, гл. Вдавить (о многомъ).
Попріти, -пріємо, -єте, гл. Сопрѣть. Попріли усі стоги.
Форкотливий, -а, -е. Болтливый. Вх. Лем. 477.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПАЛИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.