Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бужениця, -ці, ж. = бужанина 1. Шух. I. 141, 106.
Бузлук, -ка, м. Родъ подковы, подвязываемой на подошву, чтобы не скользить на льду. Поп. 95.
Високоповажний, -а, -е. Многоуважаемый, глубокоуважаемый. Ось високоповажний пан Шрам із сином. К. ЧР. 211. високоповажний добродію! Милостивый Государь!
За́снівка, -ки, ж. Родъ шитья. Все пообшивані (рушники) заснівками. Кв. І. 111. Ум. За́снівочка.
Зашуга́ти, -га́ю, -єш, гл. Залетать, разсѣкая воздухъ. Зашугали сірі орли, літаючи над трупами.
Їжик, -ка, м. = їжак. Чуб. II. 367.
Поневолити, -лю, -лиш, гл. Принудить. Поневолила дочку заміж. Васильк. у.
Похробостіти, -бощу, -стиш, гл. Захрустѣть, напр. идя въ лѣсу по сухому валежнику. Вх. Зн. 54.
Скнарувати, -ру́ю, -єш, гл. Скупиться. Подумали б, що я скнарую. Г. Барк. 420.
Уторувати, -рую, -єш, гл. Уѣздить, укатать, прогорить. Вторований шлях.