Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опленути

Опленути, -ну́, -не́ш, гл. = оплинути. Ожила б я, опленула і не знала б муки. Мкр. Н. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 58.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПЛЕНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПЛЕНУТИ"
За́крутка, -ки, ж. 1) = завертка 1. Маркев. 93. 2) Завертка, закрутка для запиранія воротъ. Шух. І. 87. Cм. завертка 2. 3) Часть ручной мельницы. Cм. млин ручни́й. Шух. І. 104. 4) Колокъ у скрипки для натягиванія струнъ. Вх. Лем. 415.
Збоє́цький, -а, -е. Разбойничій. По шляхетській гордували, по збоєцькій жартували. К. Досв. 115.
Ме́рлий, -а, -е. Мертвый. Не поможе воронові мило, а мерлому кадило. Ном. № 5668. Оглянув мерлу. МВ. (О. 1862. І. 91).
Обілляти, -ля́ю, -єш, гл. = облити. Обілляли мене дрібненькії сльози. Чуб. V. 60.  
Облесливо нар. Льстиво. Ласкаво та облесливо говорила з ним. Левиц. Пов. 263.
Обушок, -шка, м. 1) Ум. отъ обух. 2) Чеканъ. Став (козак) з під опанчини рогожової, з під поясини хмелової щирозлотний обушок виймати. Мет. 379. Золотий обушок усякі двері одчинить. Ном.
Повивіршувати, -шую, -єш, гл. = повивершувати.
Пороспозичати, -ча́ю, -єш, гл. Раздать взаймы (многимъ). Гроші пороспозичав. Св. Л. 185.
Реготіння, -ня, с. = реготи. Черк. у.
Цвілля, -ля, с. Заплѣснѣвшій предметъ, гниль. Куди ви її братимете — таке цвілля. Рудч. Ск. II. 48.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПЛЕНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.