Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бугаш

Бугаш, -ша, м. Запустѣлый лѣсъ. Галиц. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 105.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУГАШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУГАШ"
Густоволо́сий, -а, -е. Съ густыми волосами. Желех.
Досми́кування, -ня, с. Додергиваніе.
Забитни́й, -а́, -е́ О пути, дорогѣ: занесенный снѣгомъ. Черк. у. Дорога забитна... снігу валява. О. 1861. V. 71.
Загра́тися, -ра́юся, -єшся, гл. Заиграться. Не засидиться, не заграється ніде. МВ.
Зопсуватися, -сую́ся, -єшся, гл. = зіпсуватися.
Овід, о́вода, м. Оводъ.
Оголобля, -лі, ж. Оглобля. Чуб. VII. 465.
Пообкладати, -да́ю, -єш, гл. Обложить (во множествѣ).
Створитель, -ля, м. Создатель, творець.
Шілцувати, -цую, -єш, гл. Дѣлить? Шілцує воли гой на три плуги.... шілцує коні — на три броні, шілцує вівці — да й на три струнці. Kolb. І. 97.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУГАШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.