Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

орішарка

Орішарка, -ки, ж. = орішанка. Вх. Уг. 256.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРІШАРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРІШАРКА"
А́встрія, -рії, ж. Австрія. Желех.
Байдикувати, -ку́ю, -єш, гл. Ничего не дѣлать, баклушничать. АД. І. 152. Він нічого не робив, тільки байдикував. Волын. г. Байдикують собі дома при батьку; звісно, ні косить, ні жать не підуть. Драг. 146.
Димка́рь, -ря́, м. Выбойщикъ, набивающій выбойку. Гол. Од. 58.
Зати́лок, -лку, м. Задняя стѣна въ домѣ.
Катрига, -ги, ж. = катрага 1. Чуб. VII. 347.
Кілаш, -ша, м. Родъ горшка около 5 вершковъ вышиною, то-же, что кашник. Вас. 181.
Позаїзджати, -джаємо, -єте, гл. Заѣздить (многихъ). А вже мої коні, коні воронії позаїзджали. Чуб. V. 1025.
Помайнувати, -ну́ю, -єш, гл. Понестись, помчаться. Мов сарна в гаю помайнують. Шевч. 629.
Трейтій, -я, -є. числ. = третій.
Хряки, хряк, ж. мн. Мокро́та. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОРІШАРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.