Бідкувати, -ку́ю, -єш, гл. Печаловаться о комъ, о чемъ. А той щедрий та роскішний все храми мурує, та отечество так любить, так за ним бідкує. Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко.
Блимати, -маю, -єш, гл. 1) Слабо, тускло свѣтить, мерцать, то вспыхивать, то потухать. Каганець блимав у запічку. 2) Мигать глазами, хлопать глазами, бросать взгляды. Тільки очима блима.
Корець, -рця́, м.
1) Мѣра сыпучихъ тѣлъ. Способом, способом 12 жидів насилу корець хмелю витаскали на гору. З'їхалася Марусина родина, звезла, знесла сім кірців муки на коровай.
2) Желѣзный или деревянный ковшъ. І в корці води напій маєш. Корець меду у рученьках держу чи. Поїхали в ліс, вирубали на ківш і одтяли на корець. Що це ти, бабо, ополоником їси? — Десь діти корець занесли.
3) Каждая пара соединенныхъ подъ угломъ (по длинѣ) поперечныхъ досокъ на окружности колеса водяной мельницы, — въ нихъ ударяетъ вода, поворачивая колесо. Cм. коречний, корчак.
4) Насѣк. уховертка; клещакъ, Forficula auricularia. Ум. кірчик.
Набре́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Нажраться.
Начастувати, -ту́ю, -єш, гл. Напоить, угостить, употчивать. Начастували мене добре.
Підхвебель, -ля, м. Испорч. фельдфебель. Буде мені товчеників від... підхвебеля за те, що опізнився.
Познаменуватися, -нуюся, -єшся, гл. Приложиться (къ священному предмету). У Лаврі на мощі познаменувався.
Полупати 2, -па́ю, -єш, гл. Поковырять, облупить (напр. обмазку).
Сіпачий, -а, -е. Относящійся къ сіпак'ѣ.
Стоїти, -стою, -їш, гл. Стоить. Хиба ж наша мати вже й кози не стоїть. Твій, каже, челядинець великого стоїть.