Бик, -ка, м. 1) Быкъ (молодой, кастрированный). До чого бик навик, того і волом схоче. Міняй бики на воли, аби дома не були. 2) — дикий = олень. 3) Насѣк. Lucanus cervus, жукъ олень. 4) Прочный треножникъ, съ помощью котораго поднимаютъ мельничный камень. 5) Родъ неподвижныхъ кандаловъ. 6) Родъ дѣтской игры. Ум. бичок, бичечок. Ув. бичисько, бичище.
Вигріви, -вів, мн. Время, когда грѣетъ сонце. Як почнуться вигріви, то сніг пропаде.
Жи́жка, -ки, ж. 1) Ум. отъ жижа. 2) Подколѣнокъ, поджилка. Як глянув на неї дід, то аж жижки в його затрусились. Аж жижки дріжать. В обох підківки забряжчали, жижки до танців задріжали. креса́ти в жи́жку. Танцуя, пяткою касаться икры. 3) Раст. Жигавка.
Захво́йдаха, -хи, об. Неряха, постоянно забрызганный грязью, запачканный. Де цс ти так зателіпалася, як свиня закалюжена? От захвойдаха!
Ме́жень и межінь, -ні, ж. Средина лѣта, лѣто. Добич (у рибалок): весняна — до Тройці, межена — до Покрови, просол — до заговін, або до Миколая... Настояща добич — то межінь. Сказано — літо: на все хороше: чи хліб упорать, чи в рибальстві зарибалить. побереж. Въ
Ме́стний, -а, -е. Мстительный.
Натерти, -ся. Cм. натирати, -ся.
Погукнути Cм. погукувати.
Подоносити, -но́шу, -сиш, гл. Донести (во множествѣ).
Уцяцьковувати, -вую, -єш, сов. в. уцяцькувати, -кую, -єш, гл. Украшать, украсить. Золотом вцяцьковує палати.
