Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осенник

Осенник, -ка, м. Растеніе Colchicum autumnale. L. ЗЮЗО. І. 119.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСЕННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСЕННИК"
Зати́нчивий и зати́нчливий, -а, -е. Не поддающійся, неуступчивый, упрямый. О, яка ж бо ти затинчива! Почастуй же нас, коли сама не хочеш. О. 1862. II. 33. Ну, це й колода затинчлива, — як от дитина буває. Волч. у.
Збенте́жити, -ся. Cм. збентежувати, -ся.
Згі́рний, -а, -е. Нагорный.
Копитанський, -а, -е. = капитанський. Левиц. Пов. 207.
Мизи́нка, -ки, ж. Наименьшая дочь. Харьк. г.
Печенина, -ни, ж. = печеня. Угор.
Призапаситися, -пашуся, -сишся, гл. Запастись. Призапасилась, щоб було надовго. Конст. у.
Себель, -ля, м. Рыба: Alburnus lucidus. себель. Себелів та пліточок (ловить). Морд. Оп. 31. Ум. себе́лик.
Солотвина, -ни, ж. Соленое болото, солончакъ. Вх. Лем. 468.
Урод, -ду, м. = уро5кай. Уроди у вас ладнії? Вх. Зн. 476.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСЕННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.