Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Габати, -баю, -єш, гл. = габцювати. Аф. 352.
Ґедзи́лля, -ля, с. Древесные опилки. Черном.
Досвіткува́ння, -ня, с. Пребываніе на досвітках.
Корх, -ха, м. 1) Мѣра длины въ ширину ладони или въ четыре пальца. В старі годи бач на цін міряли корхами. Харьк. г. Виріс як ячменик на корх, що тілько на голу косу косити. Черниг. у. Виріс на три корхи вгору. Г. Барв. 317. 2) Щепотка (земли). І то не наш корх землі, що нам очі закриють. Ном. № 1499.
Лячни́й, -а́, -е́ 1) Страшный. 2) Боязливый. Желех.
Пайстра, -ри, ж. = вибійка. КС. 1893. XII. 447.
Порух, -ху, м. Движеніе.
Пройдисвіт, -та, м. Пройдоха, авантюристъ. Да ме лай мене, моя матінко, ніколи ні за що, полюбила пройдисвіта, превелике ледащо. Мет. 85.
Родонути, -ну, -неш, гл. Сильно уродить. Така думка: от де родоне жито! Земля як галка чорна, а рано виорано.... аж ні: посуха, і жито заміркувате. Волч. у.
Скулочник, -ка, м. Раст. Malva crispa L. ЗЮЗО. І. 128.