Астрономи́чний, -а, -е. Астрономическій.
Ґу́ґля, -лі, ж. 1) Родъ верхней мужской и женской одежды изъ бѣлаго сукна у гуцуловъ. Форма ґуґлі: мѣшокъ, распоротый по одной сторонѣ, надѣтый на плечи и связанный на шеѣ шерстянымъ шнуркомъ или мѣдною цѣпью; сшитый конецъ ґуґлі служитъ вмѣсто башлыка. 2) = Ґуля. Як ударив, так ґуґля й набігла йому. Ум. Ґу́ґолька.
Заго́джувати, -джую, -єш, сов. в. загоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Задабривать, задобрить, располагать, расположить въ свою пользу. Загоджує судців. Старшина побив мене та загодив справника — півсотні карбованців одвіз. Щоб і ту загодить, і мене не розгнівить. Cм. загаждати.
Засльози́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. Облиться слезами. Плакала дівчина, засльозилася.
Здрі́ти, -рю, -риш, гл. 1) Видѣть. Не здрів нічого пред собою. 2) = скліти. Сиди тут та здрій (склій).
Обшугати, -ся. Cм. обшугувати, -ся.
Повсажуватися, -жуємося, -єтеся, гл. = повсаджуватися. Тілько що ті повсажувались, аж та дітвора, що бігам круг церкви, сюди ж присипала.
Угловий, -а́, -е́ = вугловий.
Уродник, -ка, м. Красавецъ. Встрѣчено у Щоголева. Мусить вродник в кого небудь попитатися поради.
Штахвет, -ту, штахве́та, -ти, ж. Эстафета. І на! через штафет к Плутону. Послано його кудись із штахветою вночі.