Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

особливе

Особливе нар. = особе. Поставте, каже, мені хату особливе. Рудч. Ск. II. 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСОБЛИВЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСОБЛИВЕ"
Аке́ц! меж. Крикъ на телятъ. Шейк.
Вартування, -ня, с. Охраненіе, обереганіе.
Д'але́ж сз. = Алеж.
Засто́яний, -а, -е. Застоявшійся. Застояні стіжки, аж погнила солома. Камен. у.
Лашт, -ту, м. 1) Ластъ, 12 четвериковъ (мѣра сыпуч. тѣлъ). Желех. 2) лаштом. Въ изобиліи. Желех.
Попідлещуватися, -щуємося, -єтеся, гл. Подольститься (о многихъ). Вони такі, шо до всіх попідлещуються. Харьк. у.
Поскородити, -джу, -диш, гл. Забороновать.
Свар, -ру, м. Брань, сердитые укоры. Злого ласкою більше улагодиш, як сварам. Котл. Н. П.
Тесака, -ки, м. Рубака, забіяка, драчунъ. Шейк.
Ускорах нар. Вскорѣ. Гарно, як ускорах се буде, а як же довго. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСОБЛИВЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.