Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

остріха

Остріха, -хи, ж. = острішок 1. Кішка скрізь по-під остріхою на горищі бігає. Грин. II. 286.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТРІХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТРІХА"
Бридитися, -джуся, -дишся, гл. Брезгать, чувствовать отвращеніе, гнушаться. Бридиться, як кіт салом. Ном. № 5010. Убогими не гордились, сиротами не бридились. Драг. 169. Тим сі бриджу, що коло бридкого сиджу. Фр. Пр. 125.
Бурх! меж., выражающее порывъ вѣтра, ударѣ волны, бросаніе предмета въ воду.
Долива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. доли́ти, доллю́, -ллє́ш, гл. Доливать, долить. Не допивай, не доливай — не будеш п'яний. Ном. № 11449. А моторна господиня кухлів доливає. К. Досв. 113.
Дома́рь, -ря́, м. Хозяинъ, домохозяинъ. Вх. Зн. 5. Шух. І. 217, 218.
Мі́рність, -ности, ж. Умѣренность. Желех.
Нама́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. нама́затися, -ма́жуся, -жешся, гл. Намазываться, намазаться.
Підхарчити, -чу́, -чи́ш, гл. = підхарчувати.
Понадточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и надточити, но во множествѣ
Сінце, -ця в., Ум. отъ сіно.
Складаний, -а, -е. Складной. Складаний ніж. Чуб. VII. 406. Левиц. Пов. 228.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСТРІХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.