Вижуритися, -рюся, -ришся, гл. Достаточно напечалиться. Я, добродійко, вижурився за себе, як сватався.
Госпо́да, -ди, ж. Домъ и хозяйство какой-либо семьи. Пішли до його господи, та й не застали його дома. Покинув матір і господу. Дівчинонько, пусти на господу! — Козаченьку, боюсь поговору. Ум. Госпо́донька.
Закра́пати, -паю, -єш, гл. 1) Закапать, начать капать. Потанув сніг, із стріх закрапало. 2) Закапать, накапать на что. Закрапати треба березівкою у виразку.
За́хист, -ту, м. 1) Мѣсто, защищенное отъ вѣтра; пріютъ, пристанище. Да як же мені зійти з сюю села? Де мені знайти той захист? Гори, що роблять кораблям захист од бурі. Нема чоловікові захисту на широкому степу. 2) Защита, покровительство. Посередник... повинен бути захистом для крепаків, боронити їх. Ум. за́хисток, за́хисточок.
Надходи́ти 2, -джу́, -диш, гл. Повредить немного отъ хожденія обувь, одежду.
Передтіччя, -чя, с. Мѣсто передъ токомъ.
Полумацьок, -цька, м. Мѣра сыпучихъ тѣлъ. гектол. Давав полумацьок вівса.
Похнюпити, -плю, -пиш, гл. Опустить (голову), повѣсить (носъ). Позад всіх ішов молодий, похнюпивши ніс.
Пуночка, -ки, ж. пт. Сосновка.
Чапати, -паю, -єш, гл.
1) Итти, медленно ступая со звукомъ. Щось чапа.
2) Рвать, обрывать, напр. плоды съ дерева.