Дору́блювати, -люю, -єш, сов. в. доруби́ти, -блю́, -биш, гл. Оканчивать, окончить обрубать (въ шитьѣ). Ти ще й рубця не дорубит, я вже й звернусь.
Мерзлячо́к, -чка, м. Ум. отъ мерзля́к.
Плачинда, -ди, ж. Родъ слоеной лепешки.
Помер, -ру, м. Смерть. Употребляется лишь въ выраженіи: на помер душі. Къ смерти. Як нездужаєш... тоді ніхто тебе не бачить; а як помер душі, дак назбігаються.
Проморочитися, -чуся, -чишся, гл. Провозиться, испытать затрудненія, хлопоты, заботы.
Проривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. прорити, -рию, -єш, гл. Прорывать, прорыть. «Одчини, луплене теля!» — Не 'дчиню. — «Ну, носом прорию».
Розвилина, -ни, ж. Мѣсто развѣтвленія вѣтвей.
Рублик, -ка, м. Ум. отъ ii рубель и руб.
Сквиритися, -рюся, -ришся, гл. Хныкать, плакать. Тільки й мовчить, як лазить, а як на руки, — і почне сквиритись.
Трівожити, -жу, -жиш, гл. Тревожить. У привидки трівожиш мою душу.