Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

отора

Отора, -ри, ж. Закваска. Котл. Ен. (Изд. 1809). Словарь 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТОРА"
Бетега, -ги, ж. 1) Болѣзнь. Вх. Зн. 2. 2) об. Ни къ чему негодный человѣкъ. Вх. Лем. 391.
Го Ii мѣст. сокращенная форма вмѣсто його. Правоб. І калачем го не звабить. Ном. № 5097.
Зако́нність, -ности, ж. Законность. Желех.
Засновиґа́ти, -ґа́ю, -єш, гл. Засновать, забѣгать.
Одіва, -ви, ж. Одежда. Е, ні, це не той, не въ такій одіві, як той, що мене грабував. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.) 2) Одіва. Одѣваніе. Купувала собі для одіви свитину на базарі. Новомосков. у. (Залюб.)
Подурити, -рю́, -риш, гл. Лиш най хоть подурить, що мня любить... я повірю. Федьк. ІІ. 87.
Потвар, -ра, м. = потвора. К. МБ. X. 12. Тепер кругом я потвар сплямувала. К. ХП. 93.
Припнути, -пну, -не́ш, гл. = прип'ясти. Припну фартух дорогий. Чуб. V. 10.
Розвішувати, -шую, -єш, сов. в. розвішати, -шаю, -єш, гл. Развѣшивать, развѣсить. МВ. ІІ. 134. Накупив бубликів, розвішав їх уночі перед вікнами. Рудч. Ск. І. 188. Ой я тую одеженьку по тину розвішу. Чуб. V. 719.
Фіґель, -ґля, м. 1) = фиґель 1 и 2 Тогди ся злетіли всі чорти і показували ріжні фіґлі, скакали по столі, по мисках.... Гн. ІІ. 6. Бачать діти, що старий батько з ними фіґля зробив. Драг. 181. 2) мн. фі́ґлі. Маленькій локончики на вискахъ женщины. Гол. Од. 61.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОТОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.