Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

охиза

Охиза, -зи, ж. Мокрая вьюга, мятель. Мнж. 188. Охиза поїхала. Ном. № 628. Приходить (зіма) в село страшною хуртовиною, приводить за собою своїх діток — хизи й охизи та... морози. Мир. ХРВ. 125.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 79.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХИЗА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХИЗА"
Дима́рик, -ка, дима́ричок, -чка, м. Ум. отъ димарь.
Зашлю́бити, -блю, -биш, гл. Сочетать бракомъ. Ах мати, не знати, чи рада тому, може тя зашлюбить кому иншому. Чуб. V. 137.
Іматися, іма́юся, -єшся, сов. в. іми́тися, іму́ся, іме́шся, гл. 1) Ловиться; держаться; браться. Імайся, рибко, велика й маленька. Ном. № 1650. Мокрого поліна вогонь не йметься. Посл. Хотіли го спалити, але огень не ймавсі тіла. Гн. І. 124. Куля го ся не імат. Гн. І. 36. 2) То-же, что и займатися, заня́тися, — загораться, загорѣться. Тот му верг у полу вогня три рази, тот відтам пустився іти, вітер як подув, імилося на нім шматя, сірак і не доніс домів, згорів. Гн. II. 14.
Можли́во нар. Возможно. Аже знаєш, що се неможливо. Федьк.
Набенкетува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Панироваться.
Повороз, -зу, м. = поворозка. Шух. I. 224.
Поприпізнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Запоздать (о многихъ).
Сійник, -ка, м. = сівач. Треба йти до сійників на степ, — як вони там сіють. Екатер. у. (Залюб.).
Слободити, -джу́, -ди́ш, гл. Освободить. К. Кр. 5.
Усякий Cм. усяк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОХИЗА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.