Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Голу́бонько, -ка, м. Ум. отъ голуб.
Гуса́р, -ра, м. 1) Гусаръ. Чуб. V. 426. 2) Родъ танца. Ум. Гуса́рик. Чуб. V. 716. 3) Гуса́ри на коні. Родъ дѣтской игры. Ив. 31.
Жаба́рь, -ря́, м. Лужа или болото, гдѣ водится много лягушекъ.
Замилува́ти 2, -лу́ю, -єш, гл. Полюбить. А мій милий замилував иншу. Вх. Лем. 416.
Маму́лити, -лю, -лиш, гл. Пачкать, гадить.
Моркови́ння, -ня, с. Морковная ботва.
Раґаш, -ша, м. Дорога, по которой гуцульскіе древорубы стягиваютъ срубленныя деревья въ кучи. Шух. I. 178, 179.
Раз, -зу, м. 1) Разъ. Раз мати родила, раз і помірати. Ном. № 4268. Лінивий два рази робить, скупий два рази платить. Ном. № 4673. 2) Одинъ. Раз, два, три, чотирі, — до драбини причепили. Н. п. 3) Однажды, одинъ разъ. Пішов я раз на вулицю, та й тепера каюсь. Н. п. 4) Случай. Трахвив на злий раз. Ном. № 1807. Порятуй мене в пригоді, а в добрім разі не потребуєм рятунків. Ном. № 2328. 5) раз-разо́м. Однимъ одинъ разъ. Тільки раз-разом пан мене за вухо поскубли. Г. Барв. 475. Я тільки раз-разом був у Катеринославі. Кобел. у. 6) раз коло разу. То и дѣло, безъ промежутковъ. Я скребла моркву раз коло разу. Н. Вол. у. 7) раз-по́-раз, раз-поз-(проз)-раз, раз-у-раз. Постоянно, то и дѣло, поминутно. Стука раз-по-раз, мов його домовик душить. Ном. № 3142. Чого таки тобі раз у-раз до церкви ходить? ЗОЮР. І. 50. Сичі в гаю перекликались та ясень раз-у-раз скрипів. Шевч. 26. 8) одного разу. Однажды. Одного разу над містечком стояла тиха місячна літня ніч. Левиц. І. 9) від-разу, до-разу = відразу, доразу. Се він, — впізнала до-разу Катря. МВ. ІІ. 112. 10) в-раз = ураз. Плини, плини, дитятко, плини враз з водою. Чуб. Вітаймо, дитятко, ураз його матку. Чуб. 11) за-що-раз. Каждый разъ. За-що-раз дощ зачинаєся з тії закутини. Камен. у. 12) hі-раз. Вовсе. Нема ладу ні-раз. Васил. у. 13) як-раз. Какъ разъ, въ пору. Як-раз батька в лоб, щоб не знав, куди «соб». Ном. № 1779. Якраз Савці свитка, та тільки рукавів нема. Ном. № 7562. Ум. разо́к, разочок.
Струпкуватий, -а, -е. То-же, что и струпуватий 2. Струпкувате сукно — сукно не гладкое, въ узелкахъ. Н. Вол. у.
Указ, -зу, м. 1) Указаніе. Миршава голова мені не указ. Ном. № 5313. 2) Указъ. Пошукаймо указу, щоб напитись по другому разу. Ном. № 11633. Прийшов указ лоби голить. Шевч. 591.