Віднімати, -маю, -єш, сов. в. відняти, -німу, -меш, гл. Отнимать, отнять, отобрать. А де ж ти діла паляницю? Чи, може, в лісі хто відняв?
Зажи́мки, -мок ж., мн. Складки отъ неправильнаго покроя одежды.
Леда́що, -ща, с. 1) Лѣнтяй. Ой роблю я, роблю, — робота ні за що: люде кажуть і говорять: сирота ледащо. Ледащо неробоче. 2) Негодникъ, негодница, безпутный, безпутная. Добрий доброго слова боїться, а ледащо й побою не бюїться. Люде серця не спитають, а скажуть: ледащо. Пуститися в ледащо. Сдѣлаться негодникомъ. Чи се і ти пустивсь в ледащо, що хочеш нас, звести ні на що? 3) О предметахъ: плохой, негодный, дрянной. Зіма! кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що.
На́гибка, -ки, ж. Находка.
Оперезати, -жу, -жеш, гл. 1) Опоясать. 2) Ударить, стегнуть. Оперезав на всю масницю. Він мене коромислом як опереже. Дрючком Хведька разів із шість оперезав.
Певнота, -ти, ж. = певність.
Печеня, -ні, ж. Жаркое. Нам перцю тепер треба пересипати печеню. З голови печеня, а з ніжок добрий борщик. Носили у ночвах печеню, шматками покраяну.
Поздержувати, -жую, -єш, гл. Удержать, сдержать (многихъ).
Поскошувати, -шую, -єш, гл. Скосить (во множествѣ). Дивувались вони, що чії ж то лани позаростувані, не поскошувані. Поскошую і хлібець, і сіно.
Садовище, -ща Мѣсто, гдѣ былъ садъ.