Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

паволоч

Паволоч, -чі, ж. = волока 1. Найшов він постоли золоті і срібні паволоці. Чуб. II. 97. Ум. паволоченька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАВОЛОЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАВОЛОЧ"
Брех I, -ху, м. Лай. Тот пес має великий брех. Вх. Лем. 394.
Голосок, -ска, м. Ум. отъ голос.
Досто́йно нар. Достойно. За віру християнську достойно і праведно стати. Мет. 418.
Заду́мати, -ся. Cм. задумувати, -ся.
Кабзувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Портить. Вх. Зн. 23. 2) Бранить, порицать. Вх. Зн. 23.
Казатель, -ля, м. Ораторъ, витія. Желех.
Коловерть, -ті, ж. Водоворотъ.
Мете́ць, -тця, м. Проворный, мастеръ, мастакъ.
Прибутній, я́, -є́ Чужесторонній, прибившій. Се прибутній чоловік. Н. Вол. у.
Сеструня, -ні, сеструся, -сі, ж. ласк. отъ сестра. О. 1862. VІІІ. 14. Св. Л. 248. Ой не є ж то зазуля, но твоя сеструня. Гол. І. 196. Ні батька, ні матусі, ні рідненької сеструсі. Чуб. V. 983.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАВОЛОЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.