Благовісник, -ка, м. 1) Благовѣститель. 2) = благовіщення. Благовісник старший від Великоднє. То же значеніе и въ записяхъ , а въ — праздникъ: соборъ архангела Гавріила 26 марта.
Ґаджала́ґати, -ґаю, -єш, гл. Непонятно или на непонятномъ языкѣ говорить. Волохи ґаджалаґают.
Задесе́нець, -нця, м. Житель мѣстности, за Десной находящейся.
Небоян, -на́, м. = небій. То було колись усяке боїться попа, а тепер настали такі небояни, що й лихо.
Перехоріти, -рію, -єш, перехорува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Переболѣть.
Помацатися Cм. помацуватися.
Причандал, -лу, м. Чаще мн. причандали. Принадлежности. Гаманець з причандалам. Люлька з усіма причандалами.
П'ятеро числ. Пятеро. Хиба п'ятеро горобців не продають за два шаги.
Сей, ся и сяя, се и сеє, мѣст.
1) Этотъ, эта, это. Прости, Боже, сей раз. Сеї ласки я і в жида достану. Се ж наша батьківщина. За сеє ж дівку чорнобриву, товстеньку, гарну, уродливу тобі я далебі що дам. Чом се хата не метена? То се така твоя добрість? сеє не теє. Се да то. Сидимо у її рідні: тепер вони сеє не теє.... балакали, а далі.... се б то. То есть. А його жінка, се б то Олена, що була хорунжівна. коли се. Какъ вдругъ, какъ вотъ. Їдуть собі, коли се — мишаче військо.
Снуватися, -нуюся, -єшся, гл.
1) Сноваться, дѣлаться основѣ.
2) Ходить сюда и туда. Снуюся по хаті, тиняюсь.
3) Болтаться. Пояс так і снується коло неї.
4) Мерещиться, вертѣться. Снується мі перед очі, як вдень, так і вночі. Біле личко, чорні брови на душі снується.