Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Каверзувати, -вую, -єш, гл. Проказить.  
Озірка, -ки, ж. = озерниця.
Прошити, -ся. Cм. прошивати, -ся.
Розліт, -ту, м. Разлетаніе въ разныя стороны. Кинулись в розліт, як курчата від шуляка. Св. Л. 223.
Свідчиця, -ці, ж. = свідка. Закр.
Стид, -да и -ду, м. 1) Стыдъ. Поганому виду нема стиду. Посл. стида завдавати. Срамить, стыдить. Дівчино моя, чи ж ти там бувала, що ти мені молодому стида завдавала? Чуб. V. 115. 2) Постыдный, заставляющій себя стыдиться человѣкъ. Сама стида полюбила. Мет. 259. Ти не давай стиду-бриду цілувати свого виду. Чуб. V. 540.
Упоруч нар. Рядомъ, рука съ рукой, рука объ руку. Упоруч себе сажати. Макс.
Усеношна, -ної, ж. Всенощная.
Ченчух, -ха, м. Родъ растенія. У діброві ченчух усіяла: ой як я піду за нелюба, не цвіти, ченчух, у діброві. Рк. Макс.
Шморгати, -гаю, -єш, гл. 1) Дергать. Конст. у. Та все її шморга за намисто. О. 1861. X. 32. 2) Очищать пеньку отъ кострики при помощи шморгавки. Шух. І. 147.