Безслідний, -а, -е. Безслѣдный. Безслідний вітер в полі.
Випосажити, -жу, -жиш, гл. Дать приданое.
Вікопомний, -а, -е. Незабвенный, достопамятный.
Дави́ти, -влю́, -виш, одн. в. давну́ти, давну́, давне́ш, гл. 1) Давить. 2) Сжимать, стискивать. Давить, як мороз бабу. Ні не дави, туманочку, сховай тілько в полі. 3) Выжимать. Сир іззів, а на масло давить. 4) Душить, давить. 5) Притѣснять, угнетать. Так судила Божа воля, щоб давила нас недоля. 6) Раздавливать, давить. Да як же стерпіти, коли притьмом давлять кармазини людей по дорогах.
Замі́ристий, -а, -е. ? Звичаї, паничу, запорожців були дуже чудні і заміристі, бо народ був з біса хитрий і спритний.
Ле́квар, -ру, м. Варенье изъ сливъ.
Наклика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. накли́кати, -кли́чу, -чеш, гл. 1) Призывать, призвать. Журбою не накличу собі долі. 2) Называть, назвать, созывать, созвать. Накличу веселих гостей. Налітайте, воріженьки, — сам вас накликаю. 3) При помощи чародѣйства заставлять, заставить появиться. Стара (відьма) молоко наклика, а дочка посуду підставля.
Півсеток, -тку, м. Штука холста около 50 аршинъ (локтей). Нехай вона раненько не встає, лянної куделі не спродає, най великих півсетків ізбиває. Нема Солохи білить півсеток.
Повистьобувати, -бую, -єш, гл. Выстегать (во множествѣ).
Укосити, -шу, -сиш, гл. Накосить. Укоси, братіку, трошки трави на городі, — теляті дати.